розцвітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розцвітатися — а/юся, а/єшся, недок., розцвісти/ся, іту/ся, іте/шся, док., розм. Те саме, що розцвітати … Український тлумачний словник
розцвісти — див. розцвітати … Український тлумачний словник
розцвітання — я, с. Дія за знач. розцвітати … Український тлумачний словник
зацвітати — I а/ю, а/єш, недок., зацвісти/, іту/, іте/ш, док., без додатка і чим. 1) Починати цвісти, вкриватися квітками; розцвітати. 2) перен. З являтися, вирізняючись яскравим кольором. || Починати блищати, сяяти, світитися. 3) перен. Вступати в пору… … Український тлумачний словник
відцвітати — а/ю, а/єш, недок., відцвісти/, іту/, іте/ш, док. 1) Закінчувати, переставати цвісти; прот. розцвітати. 2) перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. || Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. || Проходити, минати (про весну … Український тлумачний словник
зацвітати — 1 дієслово недоконаного виду розцвітати зацвітати 2 дієслово недоконаного виду пліснявіти … Орфографічний словник української мови
порозцвітати — а/ємо, а/єте, док. 1) Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати. 2) перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
розпускатися — 1) = розпуститися (про рослини розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт розкриватися), розпукати(ся), розпукувати(ся), розпукатися, розпукнутися, розпукнути; розбруньковувати(ся), розбрунькуватися, розбрунькуватися,… … Словник синонімів української мови
кращати — (набувати кращої якости, ставати кращим; про людину ставати вродливішою), хорошіти, ліпшати; гарнішати (про людей); розцвітати, розцвісти, свіжіти (про людей набувати свіжішого, здоровішого вигляду) Пор. поліпшитися … Словник синонімів української мови
